Історія «Українського Дому», а з початку це був Київський філіал Центрального музею В. І. Леніна при ЦК Компартії України, почалася 21 квітня 1982 року. В цей день відбулось урочисте відкриття будівлі з усіма атрибутами тодішнього часу, піонерами та представниками Комуністичної партії України.

​

Будівництво тривало з 1978 по 1982 рік. Над зведенням споруди працювала група архітекторів на чолі з Вадимом Івановичем Гопкалом, Заслуженим архітектором УРСР, який у 1985 році за роботу над проєктом та оформленням Музею Леніна був відзначений Державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Ефектна будівля площею 17 550 м², монументальна за характером та лаконічна за формою, поєднала три надземні та два підземні поверхи. Для її будівництва використовували найкращі матеріали з усіх куточків тодішньої держави. Наприклад: мармур був уральський, граніт — житомирський, алюміній — красноярський, трансформатори — узбецькі, система кондиціонування — харківська.

У 1990 році Постановою Політбюро ЦК Компартії України на основі Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна був створений «Суспільно-політичний і культурний центр ім. В. І. Леніна». А вже у 1992 році на його базі було створено Культурно-просвітницький центр «Український дім» при Міністерстві культури України, якому було надано статус «державний».

У 1993 році, з ініціативи тодішнього віцепрем'єр-міністра з питань гуманітарної політики Миколи Жулинського, Постановою Кабінету Міністрів України «Український дім» було перетворено у Центр «Український дім» при Кабінеті Міністрів України, а експозиція музею Леніна була демонтована та перенесена до фондосховищ.

​

Фондова колекція музею почала формуватися ще у тридцяті роки ХХ століття, і до переїзду на Європейську площу була розташована у приміщенні колишнього Педагогічного музею (сьогодні — Київський міський будинок вчителя). Музейні предмети фондової колекції датуються ХVІІІ — ХХІ століттями. Фондова колекція «Українського дому» — це живий організм, що розвивається і заявляє про себе на понад 120 виставках, кілька з яких відбулись закордоном, зокрема, у Латвії та Німеччині.

У 1997 році Центр був реорганізований та утворений Палац мистецтв «Український дім», який у 1999 році було ліквідовано. На його базі та на базі колишнього Національного виставкового центру був створений Національний комплекс «Експоцентр України».

І, нарешті, у 2005 році, шляхом виділення частини майна, прав та обов'язків, за розпорядженням Керівника Державного управління справами створено Державне підприємство «Центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». Указом Президента України у 2010 році установі надано статус «національний». Будівлю «Українського Дому» включено до Зводу пам'яток історії та культури як пам'ятку архітектури під № 562/12.