Дім на Хрещатику

Історія Українського Дому

Монументальна споруда в самому серці Києва. Представницький центр національного значення. Український Дім.
Історія «Українського Дому», а з початку це був Київський філіал Центрального музею В. І. Леніна при ЦК Компартії України, почалася 21 квітня 1982 року. В цей день відбулось урочисте відкриття будівлі з усіма атрибутами тодішнього часу, піонерами та представниками Комуністичної партії України.
Мітинг з нагоди відкриття Київської філії Центрального музею В. І. Леніна.
1982 рік, фото з ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного
Будівництво тривало з 1978 по 1982 рік. Над зведенням споруди працювала група архітекторів на чолі з Вадимом Івановичем Гопкалом, Заслуженим архітектором УРСР, який у 1985 році за роботу над проєктом та оформленням Музею Леніна був відзначений Державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Ефектна будівля площею 17 550 м², монументальна за характером та лаконічна за формою, поєднала три надземні та два підземні поверхи. Для її будівництва використовували найкращі матеріали з усіх куточків тодішньої держави. Наприклад: мармур був уральський, граніт — житомирський, алюміній — красноярський, трансформатори — узбецькі, система кондиціонування — харківська.

У 1990 році Постановою Політбюро ЦК Компартії України на основі Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна був створений «Суспільно-політичний і культурний центр ім. В. І. Леніна». А вже у 1992 році на його базі було створено Культурно-просвітницький центр «Український дім» при Міністерстві культури України, якому було надано статус «державний».

У 1993 році, з ініціативи тодішнього віцепрем'єр-міністра з питань гуманітарної політики Миколи Жулинського, Постановою Кабінету Міністрів України «Український дім» було перетворено у Центр «Український дім» при Кабінеті Міністрів України, а експозиція музею Леніна була демонтована та перенесена до фондосховищ.

«Простір культурної революції». Український дім, Київ, 1994, фрагмент експозиції
Фондова колекція музею почала формуватися ще у тридцяті роки ХХ століття, і до переїзду на Європейську площу була розташована у приміщенні колишнього Педагогічного музею (сьогодні — Київський міський будинок вчителя). Музейні предмети фондової колекції датуються ХVІІІ — ХХІ століттями. Фондова колекція «Українського дому» — це живий організм, що розвивається і заявляє про себе на понад 120 виставках, кілька з яких відбулись закордоном, зокрема, у Латвії та Німеччині.

Детальніше про Фонди УД: тут.

У 1997 році Центр був реорганізований та утворений Палац мистецтв «Український дім», який у 1999 році було ліквідовано. На його базі та на базі колишнього Національного виставкового центру був створений Національний комплекс «Експоцентр України».

І, нарешті, у 2005 році, шляхом виділення частини майна, прав та обов'язків, за розпорядженням Керівника Державного управління справами створено Державне підприємство «Центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». Указом Президента України у 2010 році установі надано статус «національний». Будівлю «Українського Дому» включено до Зводу пам'яток історії та культури як пам'ятку архітектури під № 562/12.

Фото, 1987 рік
Український Дім — це і «народний дім». Він неодноразово ставав епіцентром переломних для українців історичних подій у часи масових акцій та протестів у боротьбі за свободу та права народу.

У 2004 році під час Помаранчевої революції в будівлі «Українського Дому» був штаб прихильників Віктора Ющенка.

Саме під Українським Домом проходив Мовний Майдан у 2012 році, коли українці протестували проти прийняття закону «Про засади державної мовної політики», який передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%, за часів президенства Віктора Януковича.

У 2014 році під час Революції Гідності Український Дім став стратегічним центром. В ніч на 26 січня відбувся штурм та вивід військовослужбовців та спецпризначенців з будівлі й облаштування тут прес-центру, пунктів обігріву та прийому-видачі харчових продуктів мітингувальникам — борців за свободу та європейську інтеграцію української держави.

Сьогодні ДП «Український Дім» — це сучасний мультидисциплінарний національний центр ділового та культурного співробітництва. У жовтні 2019 року розпочався новий етап історії Українського Дому. Команда національного центру оголосила перезавантаження інституції та оприлюднила нову концепцію діяльності, яка представлена на сайті у розділах Стратегія та Програмна діяльність.

Більше про історію Українського Дому можна прочитати у публікації дослідниці Тетяни Філевської для Platfor.ma: «Український дім Леніна: дослідження історії однієї декомунізації».