Обстрілами ушкоджено вікна Українського Дому, інших культурних інституцій і, метафорично, усієї української культури. Чи варто склити розбиті вікна? Чи варто будувати плани на майбутнє під час війни?
Поговоримо про це із керівниками культурних інституцій та проєктів, які вирішили не зупинятися попри війну і наперекір обставинам.
Вони проводили музейні екскурсії без експонатів, кінофестиваль без електрики, а покази моди без рідних подіумів та стін. Вони підтримували столичні памʼятники захисними риштуваннями і нас — глядачів мистецькими подіями і зустрічами.
Учасники:
- Ольга Вієру, директорка Українського Дому.
- Денис Іванов, кінодистриб'ютор та засновник кінокомпанії «Артхаус Трафік».
- Ірина Данилевська, засновниця Ukrainian Fashion Week.
- Олена Живкова, заступник директора з наукової роботи Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
- Микола Віхарєв, засновник архітектурного бюро Viharev.
20.11 о 14:00 — «Ген життєздатності: розмова про Київ, який вижив» —
лекція-зустріч про життєздатність і стійкість Києва перед викликами і катастрофами різних століть.
Лекція-зустріч з Владиславою Осьмак, керівницею Культурно-мистецького центру Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідницею Києва, екскурсоводкою.
Історія Києва, як і будь-якого міста з великою і тривалою історією, — це, зокрема, історія катастроф. Війни, повені і пожежі, які несли руйнування й загибель, — невід’ємна частина побутування нашого міста протягом століть.
Як ці катаклізми впливали на життя містян, на розвиток Києва? Поговоримо про це, спираючись на мемуари, нотатки подорожніх, художні тексти. Спробуємо зрозуміти, чому деякі автори називали Київ «найжиттєлюбнішим містом України», у чому він — наш ген життєстійкості. І що із досвіду минулих століть нам, можливо, варто взяти на озброєння сьогодні.
22.10 о 18:00 — віртуальна екскурсія Маріуполем «Місто, яке ми повернемо до життя».
Це зустріч з Андрієм Марусовим, журналістом, істориком, соціологом, громадським активістом, керівником ГО «Архі-Місто».
Люди та будівлі — основа будь-якого міста. Будівлі без людей — це місто-привід. Люди без даху над головою – це перекотиполе.
Які люди формували Маріуполь впродовж останніх трьох століть? Яку енергію вони йому надавали? Який досвід та історії вони приносили? Якими були «злами» у людській історії міста та як люди їх долали? Як вони відображалися у міських будівлях?
Російська агресія 2022 року — злам, найбільш катастрофічний за всю історію Маріуполя. Як його подолати?"
23 листопада о 16:00 — публічне обговорення «Мистецька інтервенція Бенксі. Відкриті питання».
Всесвітньо відомий художник Бенксі підтвердив своє авторство семи графіті у Києві та Київській області. Художник-провокатор, який приховує свою особу, уславився тим, що створює на вулицях різних міст світу, зокрема і в зонах воєнних конфліктів, свої художні роботи — маніфести, покликані привернути увагу до політичних проблем та порушень прав людини.
Міста Київської області — Буча, Бородянка, Ірпінь, Горенка — для всього світу стали символами російської агресії, жорстокості та руйнувань. Тепер вони є й полем мистецького й політичного переосмислення. І разом з тим отримали значний туристичний потенціал та імпульс стрімкого культурного розвитку.
Художня провокація спрацювала: несподівана поява робіт митця викликала хвилю різнополярних думок, сумнівів та дискусій. Чи етично робити художнє висловлювання на місці трагедії? Як чинити із новонабутою мистецькою цінністю? Як захистити, зберегти і законсервувати роботи автора, які на світових аукціонах продаються за мільйони доларів? Як українське суспільство переживає трагедію війни? Чи готові ми переосмислювати свій травматичний досвід? Що поява цих графіті змінює для місцевої громади і для місцевої влади на матеріальному, юридичному, символічному рівнях?
Серед найперших висновків: на Київщині зʼявився новий центр культурного паломництва, а також шанс і виклик для місцевої влади, яким можна скористатися під час відбудови та реабілітації. Тим паче, що Київська ОВА вже має в активі кейс врятованих від окупантів робіт Марії Примаченко та проекту побудови нового музею художниці в Іванкові.
До Київської обласної військової адміністрації і до Українського Дому зверталося багато зацікавлених осіб із різними пропозиціями та ідеями щодо графіті британського художника. Це стало стимулом для проведення в Українському Домі відкритої розмови з експертами, стейкхолдерами, представниками місцевої влади щодо майбутнього робіт Бенксі.
До участі у обговоренні запрошені:
- Олег Торкунов — заступник голови Київської обласної державної адміністрації.
- Микола Бойко — заступник голови Київської обласної державної адміністрації.
- Анна Куценко — директор департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації.
- Представники місцевого самоврядування Київської області.
- Ольга Вієру — директорка Національного центр «Український Дім».
- Професор Анжела Спассіні — представник школи реставрації Венеціанського університету IUAV (університет засновано в 1926 як Istituto Universitario di Architettura di Venezia — одну з перших архітектурних шкіл в Італії, має досвід успішної консервації робіт бенксі у Венеції).
- Олена Мотузенко — консультантка з питань культурного туризму проєкту USAID «Економічна підтримка України».
- Антон Полікарпов — засновник та керуючий партнер Polikarpov low firm, Адвокат (з 2012-го року), патентний повірений України (з 2016-го року), арбітр ВОІВ у доменних спорах за процедурою UDRP у доменній зоні .UA.
- Олена Нестеренко — декан факультету геоінформаційних систем і управління територіями КНУБА.
- Мар'яна Олеськів — голова Державного агентства розвитку туризму.
- Катерина Чуєва — заступниця міністра культури та інформаційної політики України.
- Едуард Димшиц — мистецтвознавець, куратор, колекціонер.
- Ольга Балашова — мистецтвознавиця, кураторка, медіатеоретик, кандидатка філософських наук.
- Оксана Долгополова — історикиня, професорка Одеського університету ім.Мечникова.
- Ксенія Білаш — редакторка відділу «Культура» журналу «Лівий берег», культурологиня.
27.11 о 14:00 — лекція-зустріч про мотив перемоги світла над темрявою в українській міфології та у фольклорі.
Лекція від докторки філологічних наук, завідувачки кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олесі Наумовської.
Графік проєкту «Вікна»: 17.11 – 27.11 з 11:00 до 19:00. Понеділок — вихідний.
Детальніше про проєкт радимо почитати ТУТ.
Про відкриття виставки-документа «Вікна» ми писали ТУТ.
Адреса: Український Дім, вул. Хрещатик, 2.
Український Дім у воєнний період встановлює спеціальні ціни на квитки з метою надати можливість якомога більшій кількості людей відвідати мистецькі проєкти.
Вартість квитка: 50 грн.
Вхід вільний для: пенсіонерів, дітей до 7 років, осіб з інвалідністю 1-2 групи, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, учасників бойових дій, учасників АТО та членів їх родин, військовослужбовців строкової служби, працівників музеїв, членів Національної спілки художників України, власників членських карток CIMAM, ICOM — за наявності дійсних посвідчень.
Увага! Український Дім дбає про безпеку відвідувачів. У разі оголошення повітряної тривоги відвідувачі можуть скористатися укриттям, що знаходиться у підвальному приміщенні Українського Дому.
Проєкт реалізовано Національним центром «Український Дім» у співпраці з ГО «Платформа культурних ініціатив».
Здійснено у межах проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.