Журнал УД

Публічне обговорення «Мистецька інтервенція Бенксі. Відкриті питання»

Репортаж
23 листопада в Українському Домі відбулося публічне обговорення «Мистецька інтервенція Бенксі. Відкриті питання». Організаторами події виступили Київська обласна військова адміністрація та Національний центр «Український Дім».

Нам важливо було підняти такі питання:

  • Чи етично робити художнє висловлювання на місці трагедії?
  • Як чинити із новонабутою мистецькою цінністю?
  • Як захистити, зберегти і законсервувати роботи автора, які на світових аукціонах продаються за мільйони доларів?
  • Як українське суспільство переживає трагедію війни?
  • Чи готові ми переосмислювати свій травматичний досвід? 
  • Що поява цих графіті змінює для місцевої громади і для місцевої влади на матеріальному, юридичному, символічному рівнях?

Директорка Українського Дому Ольга Вієру зазначила, що ініціювання діалогів на актуальну тематику є однією з найважливіших функцій інституції, тож Український Дім відреагував на суспільний інтерес до появи робіт Бенксі та вступив у діалог з експертним середовищем. Окрім того, Ольга відмітила важливість комунікації з громадою та значення мистецтва у публічному просторі. 

Марія Охріменко, представник КОВА, підкреслила, що для Київської обласної військової адміністрації є дуже важливою експертна думка щодо подальшої долі робіт стріт артиста, взаємодії з громадою, і що вже створено мапу туристичного маршруту роботами Бенксі у Київській області.  

Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики України, зауважила, що міністерство готово консультувати КОВА та залучати своїх експертів до роботи із аналізу й збереження робіт Бенксі. Також було зазначено два можливі шляхи подальших дій: визнання творів пам'яткою спадщини, і відповідно, їх належне збереження на місці створення та недоторканість, або ж перенесення творів у музейні простори і збереження їх вже за музейними нормами.

Голова Державного агенства розвитку туризму України Мар'яна Олеськів відмітила, що збереження робіт у місцях їх створення має довгострокову перспективу, адже вони можуть стати магнітом і точкою тяжіння для внутрішнього та зовнішнього туризму. Це також є потенціалом для розвитку туризму на Київщині.

Досвідчений мистецтвознавець Едуард Димшиц зазначив, що у неформальній “ієрархії” мистецтва стріт-арт знаходиться на нижньому щаблі, але Бенксі, який реагує на глобальну світову проблематику, зміг засобами стріт-арту створити в Україні визначні роботи. Цікаво, що пан Димшиц зміг скласти своєрідний портрет анонімного художника, зазначивши, що його твори — це роботи пацифіста, розумної людини, митця світового рівня. Вартість цих робіт, враховуючи контекст їх створення, за думкою експерта може сягати від 5 до 10 млн доларів.

Анжела Скуассіна, представник школи реставрації Венеціанського університету IUAV, висловила готовність консультувати та ділитись власним досвідом консервації й утримання стріт-арт робіт Бенксі у Венеції. А Олена Мотузенко, консультантка з питань культурного туризму Проєкту USAID «Економічна підтримка України» відзначила, що у роботі із такою дражливою темою першочергове значення має комунікація із громадами та погодження із ними подальшої політики.  

Засновниця ГО “Музей сучасного мистецтва” Ольга Балашова озвучила важливість формування нових форм та традицій у ставленні до культурних цінностей. Так, наприклад, у Венеції існує “рефлекс” зберігати, а у нас, на жаль, “рефлекс” нехтувати, і це необхідно долати та змінювати. На думку Ольги, розмова з громадою є вкрай важливою, а укорінення практики “говорити та слухати” має стати нормою, адже повага до суспільної думки є основою здорової демократичної системи.

Історикиня Оксана Долгополова говорила про пам'ять та врахування етичних моментів під час прийняття рішень щодо подальшої долі робіт митця, адже існують різні шари сприйняття творів. Персональний, виражений у травматичному досвіді людей, що пережили безпосередню трагедію втрат, емпатичний, коли кожен з нас замислюється над тим, що переживають люди, чиї стіни зруйнованих квартир Бенксі обрав як мистецьку площину, та медійний або суспільний  — коли враховується резонанс та вплив робіт на суспільні процеси. Всі ці аспекти є важливими і необхідно враховувати кожен.

Бренд-ментор Женя Міллер висловився про необхідність застосування креативних прийомів у подальшій роботі з творами Бенксі. На його думку важливо, що неформальному мистецтву наразі приділяється така вагома суспільна та експертна увага.
Модерував зустріч Олексій Ананов.

У якості резюме хочемо зазначити — більшість думок було висловлено про те, що, у першу чергу, роботи артиста потребують збереження на місцях їх створення, допоки триватиме обговорення відкритих питань та діалог з громадою щодо подальшої їх долі. А подальша доля творів Бенксі має вирішуватися за результатами експертних обговорень та з урахуванням думки громад. 

Вчора Україна зазнала чергового масованого ракетного удару з найтяжчими наслідками, тож усі обставини цього дня не сприяли проведенню будь-яких публічних подій. Український Дім сердечно дякує усім експертам та відвідувачам за участь у заході, небайдужість та включеність у діалог. Також хочемо висловити свою щиру підтримку КОВА, яка спільно з Українським Домом ініціювали дане обговорення.