XXI століття — час випробувань чи можливостей?
Дійсно, XXI століття приготувало людству чимало випробувань, але як свідчить історія, кожне нове випробування породжує нові можливості. Саме їх реалізація дає змогу нам не тільки боротися з викликами епохи, а й створювати нову прогресивну реальність, яка формуватиме успішне майбутнє!
Якщо ми прагнемо поступального розвитку своєї громади, міста, країни та світу в цілому, кожна реалізована можливість однозначно має бути ефективною. Нам, поколінню «Z», яке має свій погляд та плани на майбутнє, точно не все одно в якому напрямку рухати це колесо змін.
Чи можна сьогодні впроваджувати зміни без залучення фінансових ресурсів?
Напевно так, якщо мова йде про якийсь фантастичний світ. Ми ж маємо реальність, яка сповнена серйозними викликами, і це вимагає#nbsp; від нас не тільки знань та креативного підходу до прийняття ефективних рішень, а й залучення чималих фінансових ресурсів.
Важко усвідомлювати, що у XXI столітті з його неймовірними можливостями у світі ще є люди, які потерпають від нестачі їжі, води та одягу, що життя дитини може залежати від суми понад 2 млн доларів, бо саме стільки коштує заповітний укол Zolgensma, найдорожчі ліки у світі, які рятують дітей з діагнозом спінально-м’язова атрофія.
Багатьох людей обурює ціна на ці ліки, і це логічно, бо не кожна родина, яка має в них потребу, може їх придбати. А знаєте чому вони так дорого коштують? На дослідження та розробку даного медичного препарату компанія-виробник витратила близько 10 років, що своєю чергою потребувало залучення значних фінансових ресурсів. Але результат того був вартий, він змінив життя багатьох родин, бо подарував їм можливість зберегти найдорожче – життя своїх дітей! І сьогодні вже на державному рівні приймають зміни до законодавства, щоб таку можливість отримала кожна родина, і країна не втрачала своїх маленьких громадян.
Звісно, існують й інші виклики, подолання яких можливе і без залучення фінансових ресурсів. Наприклад, щоб донести сміття до урни (що іноді є справжнім викликом для деяких людей) гроші не потрібні. Тут скоріше стане в пригоді усвідомлене ставлення до навколишньої природи, до себе, до міста, до людей, які проживають поруч з нами.
Насправді проблема зі сміттям сьогодні є дуже актуальною як на локальному, так і на світовому рівні. Але щоб відбулись реальні зміни, потрібно не тільки розвивати екосвідомість, а й здійснювати конкретні дії, як от запровадження загальної#nbsp; культури сортування сміттєвих відходів та будівництво сміттєпереробних заводів, а для цього потрібно залучати чималі інвестиції. До речі, у нашому місті (Житомир) це вже найближча реальність, сподіваюсь, що ми станемо чудовим прикладом для всієї України!
Кардинал Рішельє казав, що фінанси складають ту точку опори, яка згідно з Архімедом дозволяє перевернути весь світ. Тому я розглядаю фінанси виключно як ресурс, який допоможе нам змінити його на краще.
Щоб робити великі справи, потрібно починати з малого. Будь-які зміни починаються з себе. Повність розділяю ці твердження.
Фінансова грамотність є запорукою прийняття ефективних фінансових рішень. Але наскільки сьогодні фінансово грамотне українське суспільство?
За останніми даними Організації економічного співробітництва та розвитку Україна за рівнем фінансової грамотності у 2021 році знаходиться на 18 місці серед 30 країн, що брали участь у дослідженні. Найменший бал з фінансової грамотності мають українці віком 18-24 роки. Ці показники є передбачуваними. По-перше, дані знання не всі діти можуть отримати у школі, по-друге, доросле покоління не в змозі передати позитивний досвід у цьому питанні, бо переважно орієнтуються на свій життєвий досвід, який не завжди можна визначити як позитивний.
Над темою фінансової грамотності я вперше серйозно замислилась в сьомому класі, напевно вік такий, коли хочеться мати більше свободи та незалежності. Про свою сім'ю не можу сказати впевнено, що ми є на 100% фінансово грамотними. Але точно є 100% розуміння того, що треба вчитися та діяти, щоб досягти вищого рівня та мати більше можливостей для позитивних змін.
Для мене основною можливістю в дослідженні цієї теми став клуб фінансової грамотності «СПУМ», який почав діяти в нашій школі ще у 2018 році. Спочатку вчителі пройшли навчання, а потім запропонували учням на основі "Життєвого капіталу" вивчати основи фінансової грамотності. Дякуючи СПУМу я отримала змогу не тільки дізнаватися нову для себе інформацію, а й разом з іншими підлітками почала діяти і розвиватись в цій темі!
Моя перша гра була незабутньою, я пам’ятаю як складно було розібратися в ній, це було не просто. Але щотижнева практика дала свої результати, через деякий час я зрозуміла наскільки круто навчатися граючись. Вже після четвертої гри я зрозуміла, що хочу навчати інших, це так круто ділитися своїм досвідом і допомагати своїм одноліткам формувати власну фінансову культуру.
Після першого проведеного мною тренінгу я#nbsp;отримала нереальний фідбек та заряд енергії і відтоді готова ділитися цією енергією з усіма та йти вперед. Для мене не було складно знайти однодумців, тому що коли ти є членкинею Клубу фінансової грамотності ти знаєш, що поруч саме ті люди, з якими є можливість впроваджувати найкрутіші зміни!
Мої найближчі плани — це розвиток фінансової культури серед учнівської спільноти нашого міста. Мрію, щоб кожен підліток мав рівний доступ у вивченні цієї теми. Однозначно «БУТИ» фінансово грамотним, якщо хочеш змін! Можливості є, головне їх побачити та не боятися зробити перший крок. Я свій зробила, хто зі мною?
Чи можна сьогодні отримати потрібні знання з фінансової грамотності в сучасній українській школі?
Я поспілкувалась із Інессою Беспалко, вчителькою фінансової грамотності ЗОШ І-III ст. №26 м. Житомира, директоркою всеукраїнського проєкту «1500 клубів фінансової грамотності в Україні» від ГО «Діловий клуб «Партнер», співорганізаторкою Національного проєкту з фінансової грамотності, амбасадоркою фінансової грамотності ФГВФО.
Інессо Василівно, скажіть, будь ласка, чи мають змогу діти вивчати фінансову грамотність у сучасній школі?
Так, звісно, можливість така є, вона з’явилась декілька років тому. Спочатку це був пілотний проєкт, який впроваджувало МОН України спільно з Університетом банківської справи при підтримці USAD «Трансформація фінансового сектору». Згодом матеріали для учнів 10-11 класів були доопрацьовані і з 2020 року офіційно з’явилась можливість впровадити в школах курс за вибором «Фінансова грамотність». Деякі школи#nbsp; використали цю можливість, але переважна більшість#nbsp; все ж таки не змогли собі цього дозволити. Основна перепона – відсутність фахівців вчителів, які на належному рівні могли б викладати цей предмет. А також не менш важливою проблемою є вибір сучасної методики, яка б дозволила теоретичні знання трансформувати в реальні практичні#nbsp; навички, які діти могли б використовувати вже сьогодні.
А що робити дітям, які вже сьогодні мають бажання вивчати фінансову грамотність у школі, але такого курсу в школі немає?
Разом з вчителями та батьками шукати можливість запровадження такого курсу! Якщо всі учасники навчального процесу будуть зацікавлені у розв'язанні цього питання, рішення обов’язково прийде! В нашій школі ми спочатку пішли шляхом запровадження факультативу з фінансової грамотності на основі соціально-економічного симулятора з управління ресурсами «Життєвий капітал», а потім при першій можливості ввели в 10-11 класах даний курс, як курс за вибором. Сьогодні маємо змогу на уроках працювати переважно з теорією, а на факультативі на тренажері «Життєвий капітал» здобуваємо практичні навички.
Наскільки мені відомо, «Життєвий капітал» це українська розробка?
Так. Це українська розробка над якою працювали українські підприємці та науковці. Одним з авторів є Сергій Івагло, власне якому і належить ідея навчання фінансової грамотності українських школярів на основі гри-тренінгу «Життєвий капітал». «Життєвий капітал» — сучасна українська методика викладання фінансової грамотності.
Я також поспілкувалась з Сергієм Івагло, президентом ГО «Діловий клуб «Партнер» та співавтором гри «Життєвий капітал».
Пане Сергію, вітаю! Скажіть, будь ласка, як виникла у вас ідея створити гру з фінансової грамотності?
Все просто. В своєму житті я зрозумів, що скільки б ти книг не прочитав з даної теми ти від цього не станеш більш фінансово грамотним. Тому що всі знання потрібно застосовувати на практиці. Знання з управління власними грошима на практиці застосовувати страшно! А раптом щось не так зрозумів, а раптом щось не так зробив? Кожна помилка в реальному житті коштує справжніх грошей. Вони тяжко заробляються і тому втрачати їх не хочеться. От і виходить парадокс. Читаємо багато, на практиці застосовуємо мало, і по факту наш рівень фінансової культури не зростає.
Ось ми, автори гри «Життєвий капітал», вирішили створити таку гру в якій могли тренуватися і дорослі і діти. В якій все справжнє крім грошей. Під час таких ігор люди тренуються керувати своїми фінансовими ресурсами і не бояться, що за свої справжні помилки потрібно буде розраховуватися реальними грошима.
Учні скількох шкіл сьогодні навчаються фінансової грамотності на основі «Життєвого капіталу»?
Сьогодні таку можливість мають учні зі 160 шкіл, де відкриті КФГ (клуби фінансової грамотності). Наша команда відкриває в місяць 4-6 клубів, але ми#nbsp; ставимо перед собою мету — 50 нових клубів щомісячно. Адже в Україні близько 15 000 шкіл та інших навчальних закладів, наша ціль відкрити в кожній школі клуб фінансової грамотності, щоб кожна дитина мала змогу вивчати основи фінансової грамотності.
Яку б Ви дали відповідь на питання «Бути чи здаватися фінансово грамотним у ХХІ ст.?»
Якщо ти не фінансово грамотний, життя тебе неабияк випробовуватиме через болючі фінансові уроки. І навпаки, ставши фінансово грамотним ти зрозумієш, що світ навколо тебе наповнений ресурсами і можливостями. І управляючи ними ефективно ти зможеш досягти своїх найкрутіших цілей.
Сучасне життя настільки динамічне і складне, що здаватися фінансово грамотним не вийде. Все швидко стає очевидним. Як сказала одна відома фінансово грамотна людина Уоррен Баффет «Під час відливу швидко розумієш, хто купається голим». Під відливом він розумів різні кризи і форс-мажори, яких у нашому житті сьогодні вистачає з надлишком.
Авторка статті — Софія Харитюк