Мені завжди вірилося, що у кожній моїй дії є трохи змінотворчості. Як шанс змінити та повпливати я сприймала абсолютно все. Презентація на уроці зарубіжної літератури, есе про манеру лідерства, очолювання шкільної команди на районній вікторині, спілкування з молодшим братом чи похід у музей з троюрідною сестрою, організація шкільної Моделі ООН, кожна робота — все було для мене ніби трибуною, з якої я можу висловити важливу ідею та показати власний приклад.
Коли у сьомому класі я була капітаном команди на конкурсі про діячів італійського відродження, думала, що зміню ставлення всієї школи до виступів та презентацій, що кожен почне виступати не для «галочки» на прохання вчителя, а з пристрастю та метою.
Коли у восьмому класі стала головою пресцентру школи, вірила, що всі стануть професійними журналістами, що ми змінимо майндсет усієї школи своїми статтями.
Коли у дев’ятому класі на Моделі ООН грала за Мексиканські Сполучені Штати у Комітеті з Прав Людини, буда впевнена, що всі учасники МООН переймуться цінностями четвертої хвилі фемінізму.
Коли у десятому класі мені запропонували зробити дитячий квест виставкою «Ангели», я була впевнена, що мій квест змінить ставлення дітей до музеїв, виставок та мистецтва, що діти від 5 до 12 років почнуть аналізувати твори мистецтва і розуміти контекст.
Коли того ж року робила виставку про стереотипи, думала, що відтепер всі люди будуть критично осмислювати усі сталі упередження.
Очікувано, жодна моя запланована революція не відбулася у повному обсязі. Це засмучувало, але не зменшувало ентузіазму.
На першому курсі, коли стартувала молодіжна програма «Мистецтво змін», я відчувала неймовірну можливість змінювати своїми ідеями, цінностями, навіть простими розповідями. Утопічно інструментом нановпливу здавалися кожне повідомлення у спільний чат, кожен наш zoom, кожен опублікований текст чи пост, наші Telegram-стікери та організовані онлайн-лекції. І саме цього року, у цій програмі мені вдалося отримати достатньо зворотного зв’язку від учасників та читачів/слухачів наших матеріалів, аби зрозуміти, що, нехай і без перевертання світу догори дриґом, але я точно можу чинити вплив. Мабуть, це навіть не можна назвати гучним і величним словом «зімнотворчість». Потрібно придумати інший термін.
Наноченджмейкер, наприклад.
Наноченджмейкерство точно працює. Наноченджмейкери точно змінять світ!
Авторка статті — Анастасія Перевертень