Термін «соціалізація» був запроваджений американським соціологом Ф. Г. Гідінгсом, який у 1887 р. у книжці «Теорія соціалізації» вжив його у майже сучасному значенні — «розвиток соціальної природи або характеру індивіда, підготовка людського матеріалу до соціального життя».
Якщо бути дуже точним, соціалізація сьогодні пояснюється ось так — «процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють їй функціонувати як повноправний член суспільства».
Соціалізація розпочинається у дитинстві, коли людська особистість формується приблизно на 70%. Саме у дитинстві закладається фундамент соціалізації, і водночас — це найбільш незахищений її етап. У період юності, тобто для людей 13-18 років, закінчується активний етап соціалізації. Відбуваються зміни у психологічному стані, проходить етап полової зрілості, з'являється прагнення до самостійності та незалежності.
У цей період вкрай важливими є стосунки з батьками. Якість цих стосунків виявляється тоді, коли людина найбільш вразлива до різних впливів.
У зрілому віці людина проходить соціалізацію на роботі, в новому оточенні, та шукає себе у стосунках та родині. З віком найчастіше знижується здатність до соціалізації.
Соціалізація — життєво важливий для кожного процес, його не можна уникнути, але для декого він стає неймовірним стресом і викликом. Я розповім історію про те, як проходила моя соціалізація у школі. Можливо, комусь буде корисним дізнатися про мій досвід. Якщо бути чесним, моя історія не найкраща, але й не найгірша.
Перейшовши у 5 клас у нову школу, я зіткнувся з тим, що банально не міг завести розмову з однолітками. На той час я не знав, у чому полягає проблема, тому майже пів року ходив один, друзів та добрих знайомих не мав. Мені дуже важко давався саме процес початку розмови, не знав з чого почати й соромився сказати щось «не те». Через те, що я погано вчився і був трохи повненьким, пішли образи у мою сторону від інших однолітків. Відчуття не з найкращих.
Було важко вчитися і не замкнутися у собі, але згодом я завів спочатку одного, потім декількох друзів. Ми мали однакові інтереси, наприклад, тоді ми грали у відеоігри, а саме Minecraft та CS:GO, та починали писати МАНівські роботи. Ми змогли знайти спільну мову та почали працювати у команді. Друзі допомогли мені знайти спільні теми для спілкування з іншими однокласниками. Крім того, мене підтримали батьки. Вони на прикладах довели: всі різні, всі по-різному переживають соціалізацію, і це — ок.
Зі свого досвіду я можу виокремити декілька пунктів, що допомогли мені покращити соціалізацію.
1. Не впадати у відчай
Ви можете все змінити. Є багато прикладів людей, які через проблеми в соціальному житті здалися — намагалися забутися, почали пити, палити тощо. Але такий підхід, як на мене, неправильний, бо краще спробувати з кимось завести дружбу, навіть якщо і невдалу.
2. Просіть про допомогу у близьких. Батьки, родичі або старі друзі можуть допомогти
Навіть у найскрутніші часи у твоєму житті є люди, які завжди тобі допоможуть. Друзі, товариші, родичі, чи просто небайдужі — всі вони можуть підтримати та дати поради, але для цього варто до них звернутися. Зробити малесенький перший крок.
3. Не звертайте гори — рухайтеся спокійно та комфортно
Друзі — це не просто пересічні люди, яких треба знайти. Це люди, які допоможуть, мають схожі захоплення та вміють вислухати. Перший час мені було важко зрозуміти, що заговорити з людьми насправді зовсім легко. Адже що страшного може насправді статися, якщо ви ініціюєте розмову навіть найбільш «жахливим» способом? Отже, приймайте свій темп руху і поступово буде легше соціалізуватися.
4. Шукайте однодумців
Серед 8 мільярдів людей, які населяють Землю, точно є хоча б декілька десятків, а то і сотень тих, з ким вам буде про що поговорити. Якщо вам складно відкритися чи ви соромитеся розповідати про себе та свої захоплення, то замість того, щоб витрачати енергію на створення фейкового образу, постарайтеся реально зацікавитися співрозмовником. Тренуйтеся бути відкритими й доброзичливими, активно слухати й бути легким на підйом. Незабаром ви обов'язково зустрінете тих, хто вас розуміє і поділяє ваші інтереси.
Я робив саме так, мені це допомогло змінитися. Сподіваюсь, комусь мій досвід зможе допомогти уникнути стресу та травм під час соціалізації.
Автор статті — Тимофій Пехота