Сучасне місто відкрите для видовищно-ігрових, творчих експериментів у публічному просторі. Одним зі способів творення культурного ландшафту міста стало вуличне мистецтво, стріт-арт (Street Art) — напрям сучасного мистецтва, що опановує контекст міської вулиці з метою творчого освоєння простору. Народившись у місті, стріт-арт прагне не до привласнення території, а до комунікації з міським середовищем, підкреслюючи унікальність конкретного публічного простору й залучаючи глядача до діалогу через художній образ, що несе смислове навантаження та емоційний заряд. Тому наявність творів вуличного мистецтва є своєрідною ознакою зрілості сучасного міста. Основними видами стріт-арту є вуличне малювання та вулична інсталяція.
Вуличне малювання
Одним із найяскравіших жанрів вуличного малювання є графіті. В археології це поняття означає продряпані на будь-якій поверхні малюнки чи букви. З часом археологи почали використовувати це слово як загальний термін для позначення усіх видів випадкових написів і малюнків на стінах будинків. Загалом, графіті — надзвичайно давнє явище: стіни античних і середньовічних міст, що збереглися до наших часів, були буквально вкриті написами. Українська пам'ятка давнього графіті – Софія Київська: на стінах собору було виявлено понад сім тисяч написів та малюнків, залишених священиками та прихожанами в період ХІ–ХVІІ століть.
Сучасне графіті — це великоформатні зображення на будинках, парканах, гаражах, брамах, виконані за допомогою фарбових пульверизаторів. У липні 2016-го в рамках проєкту Art United Us бельгійський художник ROA, який нагадує людям, що на місцях нинішніх будинків і заводів колись були степи й ліси, жили тварини та птахи, залишив своє «фірмове» графіті в Києві: на вулиці Олеся Гончара, 32 з'явилося велике зображення трьох гризунів – кролика, щура і мангуста.
ROA. Гризуни
Близьким до графіті є муралізм (мурал-арт, стінопис) — розпис зовнішніх стін будівель, що передбачає повну замальовку стіни. Один із найяскравіших прикладів фантастично-сюрреалістичного муралізму в Україні з початку 2000-х демонстрував дует «Інтересні Казки». Олексій Бордусов (Аес) і Володимир Манжос (WaOne) за понад 15 років подарували Києву кілька десятків муралів, а ще півсотні розкидані по всіх великих містах країни.
Мурал дуету «Інтересні Казки»
Останнє десятиріччя в Україні спостерігається бум мурал-арту: художники з України, багатьох країн Європи, Америки, Австралії прикрашають міський ландшафт. Муралам Києва присвячено спеціалізований сайт з інтерактивною мапою, яка постійно оновлюється: на сьогодні «Київмурал» налічує понад 170 стінописів. Різноманітні мурали можна спостерігати в усіх великих містах України.
Перші «об'ємні» малюнки (малюнки з 3D-ефектом) у стріт-арті з'явилися на тротуарі.
Мадоннарі — вид вуличного малювання на горизонтальній поверхні (підлозі, асфальті) – виник у XVI столітті, коли мандрівні художники у дні релігійних свят малювали на передхрамових площах картини за біблійними сюжетами, переважно зображуючи Мадонну-Богородицю (madonnari дослівно означає «художник, що малює Мадонну»). Сьогодні по всьому світу набуває популярності саме тривимірне мадоннарі, яке утворює оптично-ілюзорний ефект об'ємності. Родоначальником тривимірного мадоннарі є британець Джуліан Бівер, який створив 1988 року перший об'ємний пейзаж. Його роботи прикрашали тротуари багатьох міст Європи, Америки, Австралії.
Об'ємні малюнки у стріт-арті поступово «піднялися» з підлоги на стіни, і сьогодні вже по всьому світу можна спостерігати 3D-графіті та 3D-мурали. Одним із яскравих українських вуличних художників, хто працює в 3D-техниці, є Alex Maksiov. У вересні 2016-го біля київської станції метро «Мінська» з'явився незвичайний 3D-мурал його авторства. Незвичність роботи в тому, що її намальовано не на рівній поверхні: «Горобці» сидять, літають на багатоярусних сходах.
Alex Maksiov. «Горобці» в 3D-техніці
2016 року американський художник Ernesto Maranje намалював на проспекті Миколи Бажана чудернацького різнокольорового птаха, якого відразу вподобали кияни.
Ernesto Maranje. 3D-птах на проспекті Миколи Бажана
Вулична інсталяція
Естетичною метою вуличних інсталяцій і незвичних скульптур є створення особливого художньо-смислового контексту, до якого перехожий залучається не лише як глядач, а й як учасник, співтворець видовищно-комунікаційного поля. У напрямі вуличної інсталяції та скульптури працює український художник Костянтин Скритуцький. На розі вулиць Золотоворітської та Рейтарської на пеньку сидить його «Їжачок у тумані», створений із дерева, кераміки, залізної сітки та 5 тисяч шурупів-голок. Однією з найулюбленіших інсталяцій городян є «Літаюча корова», що сидить на всохлій вербі (вул. Олеся Гончара, 47). Півтораметрова фігура, зроблена з дерева, глини, дроту та мотузок важить 80 кг. При найменшому пориві вітру дзвіночок, що теліпається на шиї, починає дзенькати, а корова – махати крилами, зробленими з 400 пластикових ложечок. А сам автор серед своїх робіт найбільше любить дерев'яну балерину на розі вулиць Стрітенської і Стрілецької. Спочатку на зрізаному пеньку художник поставив зображення звичайного сірника. А наступного дня, підійшовши до свого творіння, з подивом побачив записку: «Зробіть тут балерину. У цьому дворі живе легенда балету — їй буде приємно. Дякую». Таке прохання дуже зворушило художника, і він не зміг відмовити. Балерина, зроблена з липи та кераміки, з нитковим волоссям та спідничкою з будівельної сітки, вийшла напрочуд беззахисною та тендітною.
К. Скритуцький «Їжачок у тумані» та «Балерина»
Крім цих та інших вуличних скульптур, розкиданих по двориках та провулках центру міста, художник створив цілий дитячий сквер на Пейзажній алеї, відкритий 2009 року і визнаний Національною спілкою художників України твором мистецтва.
К. Скритуцький «Дитячий сквер» на Пейзажній алеї м. Києва
У сфері вуличної скульптури та інсталяції відоме ім'я Володимира Білоконя. «Дерево зі стільцями», «Стільчик на велосипеді», «Кавомолка», «Сірник» з зеленими листочками, «Лавка» з двома стільчиками, що сіли перепочити, — ось неповний перелік робіт автора, які з'явилися на вулицях Києва. Але найвідомішою інсталяцією художника стали, безперечно, «Закохані ліхтарі» на Майдані Незалежності, відкриті 2009-го до Дня св. Валентина. Ця інсталяція стала улюбленою фотозоною киян і гостей столиці, а також закоханих будь-якого віку.
В. Білоконь «Закохані ліхтарі» та «Лавка»
Навесні 2011 року в Києві стартував культурно-соціальний проєкт Kiev Fashion Park. У рамках проєкту в парках і скверах столиці встановлюють унікальні авторські арт-об'єкти – скульптури, інсталяції, лавки та інші невеликі архітектурні форми. Пройдемося галереєю KFP й оглянемо декілька експонатів.
Ось, наприклад, чудова іронічна скульптура «Бабця класична» Ганни Кисельової в парку Шевченка. Встановлена 2011 року, сьогодні «Бабця» вже стала своєрідним талісманом: кажуть, що студенти, прикладаючи залікову книжку до її сумочки, успішно складають іспити.
Г. Кисельова «Бабця класична»
У травні 2013 року, напередодні святкування Дня Києва, Kiev Fashion Park встановив першу в місті скульптуру на воді – «Рідкісного птаха» (саме того, що «долетить до середини Дніпра»). Робота Олексія Владімірова зі зварених прутів чорного металу розміщена посередині Дніпра біля моста Патона на опорі колись зруйнованого Наводницького мосту. Птах у висоту досягає 3,5 м, а розмах крил перевищує 5 м.
Завдяки художньому рішенню скульптура вагою в 500 кг зберегла легкість і динаміку образу, а графічні чіткі лінії виділяють твір на грайливій поверхні ріки.
О. Владіміров «Рідкісний птах»
У жовтні 2014 року Kiev Fashion Park презентував артоб'єкт «Світ крізь рожеві окуляри», що був встановлений у Печерському ландшафтному парку. Збільшена в сотні разів оправа окулярів виглядає легкою і реалістичною, хоча висота конструкції 3 м, а вага 250 кг. У рожеві «скельця» вмонтовані справжні окуляри з лінзами різних діоптрій. Автори проєкту Володимир Падун і Людмила Роздобудько-Падун впевнені, що їхній об'єкт наштовхне на роздуми про здійснені та нездійснені мрії.
В. Падун, Л. Роздобудько-Падун «Світ крізь рожеві окуляри»
Художні інсталяції й оригінальні скульптури створюють гарний настрій, викликають посмішку, милують око, повертаючи перехожим здатність споглядати, міркувати, дивуватися й радіти, абстрагуючись від щоденної заклопотаності хоча б на мить. Сучасні вуличні інсталяції та незвичні скульптури спонукають глядача до діалогу, а неоднозначність художньої ідеї та її втілення створює потужне дискусійне поле.
Стріт-арт продовжує презентувати нові твори і під час російсько-української війни. Розглянемо лише декілька артефактів серед десятків, які вже з'явилися в Україні.
Восени 2022 року зірка світового стріт-арту британець Бенксі намалював у Києві та на Київщині (в Ірпені, Горенці, Бородянці) сім графіті, підтвердивши своє авторство в інстаграмі, а згодом виклавши відеофільм про це. У липні 2023 року на стіні будинку на вулиці Золотоустівській, 23 у Києві з'явився мурал, присвячений зоозахисниці Анастасії Тихій, яка разом зі своїм чоловіком у березні 2022 року вивела близько 30 тварин (зокрема собак з інвалідністю) з окупованого Ірпеня. Тоді ж світлина Кристофера Очіконе облетіла світові медіа. Мурал створила творча група «Кайлас-В», маючи в доробку десятки графіті, муралів, 3D-зображень, зараз уже й воєнної тематики.
Мурал творчої групи «Кайлас-В»
Цікавий проєкт «Шукай!» презентує історію Києва у бронзових мініскульптурках, які «приховані» в різних куточках столиці. Під час війни проєкт поповнився новими об'єктами: «Привид Києва» та «Паляниця».
Бронзові мініскульптурки «Паляниця» та «Привид Києва» проєкту «Шукай!»
Вуличне мистецтво, що активно вбирає всі тенденції і протиріччя повсякдення, не можна заборонити або проконтролювати: воно гнучке, різнобічне і вільне від цензури. Саме тому стріт-арт дає чудові можливості для мистецького самовираження художникам, які бажають заявити про себе та висловитися про світ довкола, залишаючи глядачеві свободу трактування образів і смислів.
Авторка статті — Катерина Станіславська, докторка мистецтвознавства, професорка, дослідниця мистецько-видовищних форм сучасної культури