Табу — категорична заборона на певні теми, яка виникає через культурні традиції, релігійні переконання, певні системи та типи правління, людський фактор. Суспільство, що має велику кількість жорстких табу, важко та довго йде до змін, кожен раз зупиняючись біля заборон та роками намагаючись звільнитися від них.
Україна має ряд табуйованих тем і мої подруги поділилися своїм досвідом, пов’язаним з деякими з них.
Тіло (оголене, шрами, волосся тощо)
«Я — бариста, і через те, що я — жінка, літом, на свою роботу вимушена одягати кофтини з довгими рукавами та штани, щоб клієнти_ки не бачили моє волосся на ногах та шрами на руках», — Аня, 19 років
Залежность
«Коли я збиралася до подруги пізно увечері, то не могла пояснити своєму хлопцеві, чому їй потрібна допомога. Бо він просто не зрозумів би, що вона зірвалася і коли дія наркотиків закінчилася, потребувала моєї підтримки», — Настя, 22 роки
Дискримінація
«Літом, разом зі своєю дівчиною сиділа на Контрактовій площі й до нас підійшов чоловік. Розпитував як нас звати, розповідав, що інші дівчата, до яких він підходив з таким саме запитанням, назвали чоловічі імена, а, на його думку, це неправильно і таких треба провчати, що він і зробив. Потім запитував, чи не лесбійки ми, і допоки, ми не відповіли, що ні, він погрожував, що якщо побачить, як ми цілуємося, то опинимось у лікарні», — Маша, 16 років
Насильство
«Коли мені було 16, моя мама померла і батько почав пити, а один раз, вночі, домагався до мене, бо я нагадувала йому свою матір в юності. Після цієї ситуації я спала з ножем під подушкою, а інші родичі порадили просто мовчати», — Ірина, 44 роки
Здоров’я (ментальні проблеми, ВІЛ та СНІД, венеричні захворювання та інше)
«Я планово прийшла здавати тест на ВІЛ у лабораторію Synevo, а коли робітниця почула, на що саме я планую перевірятися, почала говорити пошепки, щоб інші не чули», — Настя, 22 роки
Специфічний жіночий досвід (менструація, вагітність, материнство та інше)
«Одна з працівниць школи розповідала моїм однокласницям, що згорнуті прокладки не можна викидати у смітник поряд з туалетом, бо діти з молодших класів можуть дістати їх, розгорнути та побачити КРОВ. І, замість смітника, радила змивати їх у туалет. Через декілька років у жіночій вбиральні прорвало трубу», — Аня, 19 років
Про причини виникнення табу розповідає Олександра Карнюхіна, практична психологиня гімназії НПУ ім. М.П.Драгоманова:
«Суспільні табу створювалися протягом всієї тисячолітньої історії людства. У минулі часи такі заборони та перестороги несли важливу функцію виживання племені, нації, суспільства. Табу відрізнялися в різні часи, у різних народів та віровизнання.
Сучасний шалений темп розвитку суспільства та змін, які в ньому відбуваються, потребує нової парадигми цінностей та правил. Те, що було необхідним для виживання 1000 років тому, зараз стає не актуальним, а іноді — навіть шкідливим. Сучасне суспільство намагається змінити ці шаблони та заборони, щоб продовжувати свій прогрес.
Водночас людська психіка — це консервативна структура, яка протистоїть швидким змінам. Вона не встигає та й не може змінюватися в такому темпі, як суспільство. Багато табу та заборон знаходяться в нашому “колективному несвідомому”, яке сформувалося упродовж багатьох поколінь наших предків, і яке ми засвоїли в ранньому дитинстві. Щоб змінити таку глибинну структуру, потрібно багато часу та зусиль не одного покоління.
Часто, невідповідність між цінностями суспільства і нашими внутрішніми заборонами на рівні підсвідомості може породжувати внутрішньоособистісні конфлікти та деструктивну поведінку.
Важливо, щоб зберегти психічне здоров'я та внутрішню гармонію, провести роботу над усвідомленням внутрішніх та зовнішніх табу. Наприклад, оцінити, що саме для людини є прийнятним та допустимим (в межах закону:)), а що — ні. Звідки взялися ці заборони, як саме вони впливають на життя. Яка від них користь, а яка шкода, саме у вашому житті. Уявити своє життя поза цими табу, як воно зміниться і чи подобаються вам ці зміни.
Загалом, табу в людській психіці — це дуже ретроградна структура, трансформація якої займає багато часу і зусиль. І це буде відбуватися, на жаль, набагато повільніше, ніж трансформація й розвиток нашого суспільства».
Теми, які вважаються у суспільстві «забороненими», дуже часто підпадають під цензурування — наприклад заміна термінів, закривання статевих органів, некоректна лексика або ж взагалі замовчування певних проблем. Через таку закритість цих тем, абсолютно все, що їх стосується, не може реалізовуватись. Відтак, у навчальних закладах не запроваджується сексуальна освіта, люди не бачать справжнє оголене тіло з усіма «недоліками» і не можуть говорити навіть з найближчими про візити до психолога_ині.
Суспільство повинно весь час модернізуватися та переходити на новий рівень відкритості, а, отже, поступово відмовлятися від табу.
Авторка статті — Катерина Волосевич