Гумор завжди був чудовим способом прожити емоції різного спектру. З початком повномасштабного вторгнення українцям довелося переосмислити гумор наново. І стендап більше не є другорядним жанром української гумористики, як це було колись. Зараз кожен комік має свою цільову аудиторію, що дозволяє українському стендапу ставати дедалі популярнішим, посуваючи «Квартал» чи «Дизель шоу» на другий план.
Настрій виступів змінився: якщо раніше стендап був буденним, то зараз навіть в найбільш буденних виступах відчувається біль, притаманний кожному українцю, де б той не був. Невід’ємною частиною стендап-виступу є нагадування, що війна триває, що треба продовжувати донатити на ЗСУ і що тільки завдяки нашим військовим ми можемо насолоджуватися виступами коміків.
Нові умови, в яких ми опинилися, дозволили переосмислити стендап-комедію, ставлення до коміків, зрозуміти, що вони, як і інфлюенсери, впливають на думку публіки, а настрій людей впливає на коміків. Стендап став частиною громадянської позиції. Прикладом відсутності цієї позиції в стендапі є українській комік Андрій Щегель, який виїхав з країни за дозволом Міністерства культури і не повернувся. Пізніше в одному зі своїх інтерв’ю він сказав, що «втомився від війни», а пізніше заявив, що втік «як щур і не хоче помирати». Варто зазначити, що Андрій Щегель має офіцерське звання та придатний до військової служби.
На противагу, є інший приклад національно свідомого коміка – Сергій Ліпко, який після початку повномасштабного вторгнення добровільно долучився до 241-ї бригади територіальної оборони, а пізніше опинився в зоні бойових дій. Його шлях у стендапі почався задовго до 24 лютого. За свій доволі тривалий досвід роботи у стендапі він не тільки виступав з сольними концертами, а й був сценаристом програми «#@)₴?$0» разом з Антоном Тимошенком. Сергій також був ведучим шоу «Гомін Аут» на радіо «Промінь». Зараз йому вдається поєднувати службу у ЗСУ з написанням нового гумористичного матеріалу для виступів. Він використовує соцмережі та сольні концерти, щоб ділитися з людьми історією війни.
Повномасштабне вторгнення, як не дивно, відкрило нові можливості для українського стендапу, і він ними уповні скористався, задекларувавши єдність з народом і його переживаннями. Завдяки стрімкому зростанню популярності в українських коміків та комікес почали брати інтерв’ю міжнародні ЗМІ, що дозволило їм отримати міжнародне визнання. Антон Тимошенко, наприклад, випустив два сольних стендап-концерти англійською мовою, щоб зібрати гроші на потреби ЗСУ. Це привернуло до його творчості увагу Девіда Леттермана, американського коміка та ведучого популярного вечірнього шоу на каналі CBS, який взяв інтерв’ю в українського стендапера. Це інтерв’ю стало частиною Повного епізоду від Netflix з Володимиром Зеленським. У своїй частині Антон Тимошенко розповів, що хотів бути схожим на Зеленського, а також зауважив, що близько 90% його нового матеріалу – про війну.
Дедалі популярнішими стають виступи комікеси Анни Кочегури. Одним з її найпопулярніших сольних виступів є стендап «На часі», який був написаний за перші 6 місяців війни. Багато людей відкрили її для себе саме після цього виступу. На контрасті з її подачею матеріалу варто розповісти про стендапера Олександра Качуру, відомого своєю експресивною подачею матеріалу та самобутнім стилем гумору. Його виступи тримають увагу глядача прикутою.
Гумор допомагає нам триматися в здоровому глузді і відволікатися від переживань, вивільняти емоції, а значить, бути здоровими. Український стендап постійно розвивається і сьогодні демонструє не лише гостре почуття гумору, але й чітку громадянську позицію. Стендапери також допомагають українській армії своїми зборами, а також їздять на нульові позиції, щоб виступати для наших захисників та захисниць і підтримувати їхній бойовий дух.
Серафима Бадера