Сучасне життя вимагає від нас здатності адаптуватися до стрімких змін. Разом із суспільством змінюється і навколишній світ: міста зростають у масштабі та потребують нових підходів. У зв’язку з цим перед нами постає питання: як налагодити якісну взаємодію?
Що таке урбаністика та чим вона допоможе Києву?
Урбаністика – це наука, що вивчає місто та варіанти покращення життєдіяльності, зокрема політичні, соціальні, економічні аспекти. Урбаністи стають посередниками між містом та його жителями, сприяючи гармонійному розвитку всіх галузей.
Головна мета урбаністики – зробити наші вулиці безпечнішими. Це пошук компромісу між пішоходами та автомобілістами, з урахуванням усіх особливостей міста: від місцевого рельєфу до інтенсивності руху людей та транспорту.
Вулиці Києва поєднують архітектурні споруди різних епох. У центрі столиці можна побачити дореволюційний будинок, що межує з модерністською спорудою радянських часів, за якою розташувався скляний хмарочос. Недоречні (а іноді й незаконні) багатоповерхівки викликають особливе обурення в жителів та гостей міста. Хмарочоси, що вибиваються із загальної картини міста, псують не лише естетику столичних вулиць, а і провокують скупчення автомобілів та постійні затори.
Що потрібно змінити в столиці?
Зважаючи на інтенсивність життя в мегаполісах, можна помітити, що комфорт людини залежить від дрібниць, що суттєво впливають на враження від міста. Саме тому важливо приділити увагу таким деталям.
Якість тротуарів. Для того, щоб наше місто було зручно досліджувати пішки, необхідно забезпечити зручний та безпечний простір. Значна частина київських пішохідних зон зроблена, у кращому випадку, з фігурного елементу мощення, що робить тривалі прогулянки некомфортними.
Розвиток інклюзивних можливостей. Більшість розташованих у місті пандусів насправді лише створюють ілюзію інклюзивності. На жаль, часто через їхній кут нахилу користуватися ними неможливо без сторонньої допомоги.
Озеленення простору. Навіть маленькі зелені ділянки, що дають змогу відпочити посеред хаосу, змінюють профіль міста. Іноді вдалим рішенням є перетворення вулиці на повністю пішохідну (як приклад: вулиця Петра Сагайдачного на Подолі, що перетворилася на центр торговельно-розважальних локацій).
Збільшення кількості наземних переходів та грамотне розмежування транспортних потоків. Активний автомобільний рух вимагає абсолютної пильності, утім «острівки безпеки» та додаткові пішохідні переходи допомагають уникнути небезпечних ситуацій.
Забезпечення простору біля метро. Останнім часом у Києві спостерігається зменшення скупчень незаконних МАФів, що перекривають шлях до укриття, а також створюють додаткову небезпеку під час повітряної тривоги через легкозаймисті матеріали, із яких вони зроблені.
Як побороти візуальний шум?
За останні 10 років Київ став бажаним майданчиком для іноземних та вітчизняних брендів. І це докорінно змінило зовнішній вигляд міста. Майже на кожному будинку, особливо в центрі, розмістили рекламні носії та логотипи численних магазинів. Разом зі збагаченням бюджету міста ці зміни також принесли з собою нове питання: як розвивати торговельно-економічні відносини, не порушуючи естетики історичних вулиць?
Розв’язання цієї проблеми полягає у впровадженні спільного стандарту, за яким вивіски на старовинних будівлях не відвертатимуть увагу від фасаду самої споруди та не створюватимуть візуальний шум.
Однак не лише агресивний маркетинг шкодить естетичній складовій столиці. У центрі міста досі можна побачити історичні будівлі, фасади яких прикрашають хаотично встановлені металопластикові балкони, кондиціонери та супутникові антени. Задля збереження архітектурного стилю пам’яток необхідно дотримуватися погодженого паспорта опорядження фасадів споруди. Паспорт зовнішнього оздоблення містить усі характеристики будівлі, від кольору до матеріалу, та зобов’язує жителів дотримуватися зазначених естетичних вимог.
Як зберегти архітектурні пам’ятки під час війни?
Київ – багатогранне місто, що приваблює своєю історією та перспективним сучасним середовищем. Утім, останнім часом важко не звертати увагу на загрозу знищення культових для столиці місць, що провокують не лише воєнні втручання ворога, а й будівельні амбіції власних громадян.
Розглядаючи розвиток нашої столиці, неможливо оминути контроверсійне питання щодо доречності реставрації архітектурних пам’яток під час воєнного стану. У суспільстві шириться думка, що через постійну загрозу знищення або пошкодження архітектурних елементів, необхідність їхнього відновлення нівелюється. На жаль, велика кількість пам’яток архітектури Києва наразі знаходиться в аварійному стані. Це становить небезпеку не лише для втрати культурної спадщини, а і для життя містян. Адже елементи фасаду поступово руйнуються та створюють неабиякий ризик для людей, які перебувають поруч.
Не менш важливою причиною збереження пам’яток є їхня роль у розумінні нашої історії. Звісно, війна створює безліч перешкод, але також змушує шукати нові шляхи для подолання. Наприклад, завдяки сучасним технологіям можна створити цифрові копії визначних архітектурних споруд, що б допомагали побачити їхній первісний вигляд, а також сприяли б точному відтворенню під час подальшої реставрації.
Отже, урбанізм може відповісти на більшість актуальних для Києва питань. Не існує ідеального алгоритму розвитку міста, проте детальний аналіз наявних проблем допоможе у вирішенні. Навіть в умовах війни Києву вдалося покращити умови міського функціонування: з’явилися онлайн-сервіси, що постійно оновлюються та сповіщають містян про зміни, розробляються шляхи раціонального керування простором, будується та розвивається соціальна інфраструктура. Життя нашої столиці не зупинилося, попри постійну небезпеку. І це вкотре доводить, що майбутнє будь-якого міста залежить від дій його жителів.
Авторка статті — Катерина Круглова