Сучасне місто відкрите для видовищно-ігрових, творчих експериментів у публічному просторі. Одним зі способів творення культурного ландшафту міста стало вуличне мистецтво, стріт-арт (Street Art) — напрям сучасного мистецтва, що опановує контекст міської вулиці з метою творчого освоєння простору. Народившись у місті, стріт-арт прагне не до привласнення території, а до комунікації з міським середовищем, підкреслюючи унікальність конкретного публічного простору й залучаючи глядача до діалогу через художній образ, що несе смислове навантаження та емоційний заряд. Тому наявність творів вуличного мистецтва є своєрідною ознакою зрілості сучасного міста. Основними видами стріт-арту є вуличне малювання та вулична інсталяція.

Одним із найяскравіших жанрів вуличного малювання є графіті. В археології це поняття означає продряпані на будь-якій поверхні малюнки чи букви. З часом археологи почали використовувати це слово як загальний термін для позначення усіх видів випадкових написів і малюнків на стінах будинків. Загалом, графіті — надзвичайно давнє явище: стіни античних і середньовічних міст, що збереглися до
наших часів, були буквально вкриті написами. Українська пам'ятка давнього графіті – Софія Київська: на стінах собору було виявлено понад сім тисяч написів та малюнків, залишених священиками та прихожанами в період ХІ–ХVІІ століть.

Сучасне графіті — це великоформатні зображення на будинках, парканах, гаражах, брамах, виконані за допомогою фарбових пульверизаторів. У липні 2016-го в рамках проєкту Art United Us бельгійський художник ROA, який нагадує людям, що на місцях нинішніх будинків і заводів колись були степи й ліси, жили тварини та птахи, залишив своє «фірмове» графіті в Києві: на вулиці Олеся Гончара, 32 з'явилося велике зображення трьох гризунів – кролика, щура і мангуста.

Близьким до графіті є муралізм (мурал-арт, стінопис) – розпис зовнішніх стін будівель, що передбачає повну замальовку стіни. Один із найяскравіших прикладів фантастично-сюрреалістичного муралізму в Україні з початку 2000-х демонстрував дует «Інтересні Казки». Олексій Бордусов (Аес) і Володимир Манжос (WaOne) за понад 15 років подарували Києву кілька десятків муралів, а ще півсотні розкидані по всіх великих містах країни.

Останнє десятиріччя в Україні спостерігається бум мурал-арту: художники з України, багатьох країн Європи, Америки, Австралії прикрашають міський ландшафт. Муралам Києва присвячено спеціалізований сайт з інтерактивною мапою, яка постійно оновлюється: на сьогодні «Київмурал» налічує понад 170 стінописів. Різноманітні мурали можна спостерігати в усіх великих містах України.

Перші «об'ємні» малюнки (малюнки з 3D-ефектом) у стріт-арті з'явилися на тротуарі.
Мадоннарі — вид вуличного малювання на горизонтальній поверхні (підлозі, асфальті) – виник у XVI столітті, коли мандрівні художники у дні релігійних свят малювали на передхрамових площах картини за біблійними сюжетами, переважно зображуючи Мадонну-Богородицю (madonnari дослівно означає «художник, що малює Мадонну»). Сьогодні по всьому світу набуває популярності саме тривимірне мадоннарі, яке утворює оптично-ілюзорний ефект об'ємності. Родоначальником тривимірного мадоннарі є британець Джуліан Бівер, який створив 1988 року перший об'ємний пейзаж. Його роботи прикрашали тротуари багатьох міст Європи, Америки, Австралії.

Об'ємні малюнки у стріт-арті поступово «піднялися» з підлоги на стіни, і сьогодні вже по всьому світу можна спостерігати 3D-графіті та 3D-мурали. Одним із яскравих українських вуличних художників, хто працює в 3D-техниці, є Alex Maksiov. У вересні 2016-го біля київської станції метро «Мінська» з'явився незвичайний 3D-мурал його авторства. Незвичність роботи в тому, що її намальовано не на рівній поверхні: «Горобці» сидять, літають на багатоярусних сходах.

2016 року американський художник Ernesto Maranje намалював на проспекті Миколи Бажана чудернацького різнокольорового птаха, якого відразу вподобали кияни.

Естетичною метою вуличних інсталяцій і незвичних скульптур є створення особливого художньо-смислового контексту, до якого перехожий залучається не лише як глядач, а й як учасник, співтворець видовищно-комунікаційного поля. У напрямі вуличної інсталяції та скульптури працює український художник Костянтин Скритуцький. На розі вулиць Золотоворітської та Рейтарської на пеньку сидить його «Їжачок у тумані», створений із дерева, кераміки, залізної сітки та 5 тисяч шурупів-голок. Однією з найулюбленіших інсталяцій городян є «Літаюча корова», що сидить на всохлій вербі (вул. Олеся Гончара, 47). Півтораметрова фігура, зроблена з дерева, глини, дроту та мотузок важить 80 кг. При найменшому пориві вітру дзвіночок, що теліпається на шиї, починає дзенькати, а корова – махати крилами, зробленими з 400 пластикових ложечок. А сам автор серед своїх робіт найбільше любить дерев'яну балерину на розі вулиць Стрітенської і Стрілецької. Спочатку на зрізаному пеньку художник поставив зображення звичайного сірника. А наступного дня, підійшовши до свого творіння, з подивом побачив записку: «Зробіть тут балерину. У цьому дворі живе легенда балету — їй буде приємно. Дякую». Таке прохання дуже зворушило художника, і він не зміг відмовити. Балерина, зроблена з липи та кераміки, з нитковим волоссям та спідничкою з будівельної сітки, вийшла напрочуд беззахисною та тендітною.

Крім цих та інших вуличних скульптур, розкиданих по двориках та провулках центру міста, художник створив цілий дитячий сквер на Пейзажній алеї, відкритий 2009 року і визнаний Національною спілкою художників України твором мистецтва.

У сфері вуличної скульптури та інсталяції відоме ім'я Володимира Білоконя. «Дерево зі стільцями», «Стільчик на велосипеді», «Кавомолка», «Сірник» з зеленими листочками, «Лавка» з двома стільчиками, що сіли перепочити, — ось неповний перелік робіт автора, які з'явилися на вулицях Києва. Але найвідомішою інсталяцією художника стали, безперечно, «Закохані ліхтарі» на Майдані Незалежності, відкриті 2009-го до Дня св. Валентина. Ця інсталяція стала улюбленою фотозоною киян і гостей столиці, а також закоханих будь-якого віку.

Навесні 2011 року в Києві стартував культурно-соціальний проєкт Kiev Fashion Park. У рамках проєкту в парках і скверах столиці встановлюють унікальні авторські арт-об'єкти – скульптури, інсталяції, лавки та інші невеликі архітектурні форми. Пройдемося галереєю KFP й оглянемо декілька експонатів.

Ось, наприклад, чудова іронічна скульптура «Бабця класична» Ганни Кисельової в парку Шевченка. Встановлена 2011 року, сьогодні «Бабця» вже стала своєрідним талісманом: кажуть, що студенти, прикладаючи залікову книжку до її сумочки, успішно складають іспити.

У травні 2013 року, напередодні святкування Дня Києва, Kiev Fashion Park встановив першу в місті скульптуру на воді – «Рідкісного птаха» (саме того, що «долетить до середини Дніпра»). Робота Олексія Владімірова зі зварених прутів чорного металу розміщена посередині Дніпра біля моста Патона на опорі колись зруйнованого Наводницького мосту. Птах у висоту досягає 3,5 м, а розмах крил перевищує 5 м.
Завдяки художньому рішенню скульптура вагою в 500 кг зберегла легкість і динаміку образу, а графічні чіткі лінії виділяють твір на грайливій поверхні ріки.

У жовтні 2014 року Kiev Fashion Park презентував артоб'єкт «Світ крізь рожеві окуляри», що був встановлений у Печерському ландшафтному парку. Збільшена в сотні разів оправа окулярів виглядає легкою і реалістичною, хоча висота конструкції 3 м, а вага 250 кг. У рожеві «скельця» вмонтовані справжні окуляри з лінзами різних діоптрій. Автори проєкту Володимир Падун і Людмила Роздобудько-Падун впевнені, що їхній об'єкт наштовхне на роздуми про здійснені та нездійснені мрії.

Художні інсталяції й оригінальні скульптури створюють гарний настрій, викликають посмішку, милують око, повертаючи перехожим здатність споглядати, міркувати, дивуватися й радіти, абстрагуючись від щоденної заклопотаності хоча б на мить. Сучасні вуличні інсталяції та незвичні скульптури спонукають глядача до діалогу, а неоднозначність художньої ідеї та її втілення створює потужне дискусійне поле.

Стріт-арт продовжує презентувати нові твори і під час російсько-української війни. Розглянемо лише декілька артефактів серед десятків, які вже з'явилися в Україні.
Восени 2022 року зірка світового стріт-арту британець Бенксі намалював у Києві та на Київщині (в Ірпені, Горенці, Бородянці) сім графіті, підтвердивши своє авторство в інстаграмі, а згодом виклавши відеофільм про це. У липні 2023 року на стіні будинку на вулиці Золотоустівській, 23 у Києві з'явився мурал, присвячений зоозахисниці Анастасії Тихій, яка разом зі своїм чоловіком у березні 2022 року вивела близько 30 тварин (зокрема собак з інвалідністю) з окупованого Ірпеня. Тоді ж світлина Кристофера Очіконе облетіла світові медіа. Мурал створила творча група «Кайлас-В», маючи в доробку десятки графіті, муралів, 3D-зображень, зараз уже й воєнної тематики.

Цікавий проєкт «Шукай!» презентує історію Києва у бронзових мініскульптурках, які «приховані» в різних куточках столиці. Під час війни проєкт поповнився новими об'єктами: «Привид Києва» та «Паляниця».

Вуличне мистецтво, що активно вбирає всі тенденції і протиріччя повсякдення, не можна заборонити або проконтролювати: воно гнучке, різнобічне і вільне від цензури. Саме тому стріт-арт дає чудові можливості для мистецького самовираження художникам, які бажають заявити про себе та висловитися про світ довкола, залишаючи глядачеві свободу трактування образів і смислів.