Спадщина — не минуле, як написав Український Дім. І хотіла б продовжити про Малевича: по ньому справді зроблено дуже багато, з 2013 року тільки у нас вийшло 5 книжок — дехто вже навіть каже, що «вашого Малевича вже стільки — що не можна вже стільки». Але точно не треба сумувати, робота повинна тільки починатися, щоб зробити Бориспіль імені Малевича.
Мені сьогодні дуже хотілося сказати, що за останні кілька років, за підтримки УКФ та Українського інституту, ми мали кілька гучних, цікавих мистецьких проєктів у світі. Але дуже не вистачає, коли ти рекламуєш той чи інший проєкт, щоб читалося одразу, що це українське. Зараз ми робимо виставку, на жаль, онлайн, такий англомовний каталог — «Георгій Нарбут. Творення українського бренду». Так от Георгій Нарбут робить український бренд — гроші, марки, проєкт гербу — у 1918 році. Потім ідуть його учні-послідовники, потім занепад радянсько-комуністичний, потім — є «Нацпром» Тістола і Маценка, які в діалозі з Нарбутом дуже старалися. Але такий переможний бренд, який було створено, — це #UkraineNOW, як на мою думку. Це зовсім інша естетика. Тоді йшла боротьба, а це вже продукт переможців. Але і тому бренду ще не вистачає, щоб цей тренд розкидали, наприклад, на вулицях Чикаго. Символи дуже важливі, тренди дуже важливі. І вони назовні, на світ — ще не створені.
І щоб ми розвішували постери про виставку Нарбута — нам не треба писати великими літерами UKRAINIAN. Треба колір. До речі, мексиканці останнім часом зробили красиво дуже — їм вдалося через колір, через мінімалізм оту експресію показати.
Мені здається, доля всіх трендів така ж, як випадково був створений тризуб. Як тризуб був прийнятий гербом? Всі сперечалися, потрібні були і печатка, і герб, і прапор. Звичайно, там був не один українець, і не два, і не троє — і кожен хотів свого козака або свого лева зробити гербом. І вони сперечалися. Але хтось показав Грушевському цю копієчку з тризубом. І Грушевський запропонував цей «значок Володимира Мономаха неясного значіння» — ніхто не мав до нього претензій, ніхто не знав.
Це означає, що символи мають бути в часі. І Георгій Нарбут був просто геніальним: всі мотиви українського старого мистецтва перебив і створив свою модерністську мову, свій модерністський дизайн, який ми повинні пускати в світ. Це просто потрібно показати світу й побачити самим.