Випуск 1!

Міжнародне соціальне волонтерство: як змінотворчість об’єднує світ

Суспільне знецінення значення волонтерської діяльності набирає обертів, хоча її представників можна зустріти заледве не щодня: на фестивалях, концертах, виставках, благодійних заходах, ба навіть на вулиці. Вони є і на Сході України, і у шпиталях, і в інтернатах чи у будинках для літніх.

У спалах пандемії волонтерство стало ближчим до кожного. Все просто: коронавірус змінив життя суспільства не лише локально, а і глобально. Проблема стала спільною, бо стосується нас. Саме тому люди масово об'єднувались для допомоги медичним працівникам, самотнім поважного віку та й один одному. І цей процес триває.

Так, не забуваємо про старе всім знайоме «моя хата скраю». Недивно, адже людині звично реагувати на свої проблеми як на пріоритетні. Коли власний добробут став залежати від того, що відбувається й у сусідів, і в заокеанських країнах — правила гри змінились.

Тож, сфер життєдіяльності суспільства, де закоренилася волонтерська праця не злічити, і їх стає дедалі більше. Хоч 2020-й диктував змінотворчості нові умови, волонтерський рух активно процвітає та продовжує створювати нову реальність. Його невіддільною складовою є і буде міжнародне соціальне волонтерство. І мова не лишень про подорожі та веселощі — йдеться про шанс стати частиною змін у своїй країні та за її межами.

Що таке міжнародне соціальне волонтерство та з чим його їдять
«Міжнародне соціальне волонтерство — це величезний багаж досвіду, який не вимірюють у грошовому еквіваленті. Це міжкультурний обмін, праця заради глобальної мети», — саме це ви почуєте від кожного, хто у цій сфері вже як риба у воді. Нині закордоном міжнародне волонтерство процвітає настільки швидко, що постає логічне запитання: якщо ж бути міжнародним волонтером — це дійсно так корисно, то чи популярне це звання серед української молоді? Час розібратися.

Інформаційний ресурс Goabroad, який пропонує широкий вибір програм міжнародного волонтерства, пов'язує цю сферу з «наданням підтримки тим, хто постраждав від фізичного насилля, проблем з розвитком, громадянських воєн, спалаху хвороб та багатьох соціальних проблем. Соціальні волонтери можуть стати частиною змін, які так потрібні багатьом громадам, сім'ям та конкретним людям у різних куточках світу».

Goabroad пов'язує міжнародну соціальну волонтерську працю саме з альтруїзмом, і не дарма. У цій справі можна виділити, так би мовити, ланцюг впливу: «людина - людина». Бажання допомагати представникам різних національностей, рас та релігій, які не віддячать за поміч грошима — ніщо інше, як безкорислива турбота, здійснена за покликом серця.

Хто в Україні стає соціальними волонтерами та чому?
Не будемо голослівними. Ми вирішили дослідити, чи бере участь українська молодь у волонтерських проєктах та, зокрема, міжнародних, а також те, хто вони: звідки, який вік, чим захоплюються. Задля цього було проведено опитування. Свої відповіді надіслали 112 українців віком від 16 до 34 років. Що вдалося з'ясувати?



Чи варто брати участь у програмах міжнародного волонтерства?

Відповіді респондентів говорять краще за будь-які аналітичні матеріали.

Варто, бо
• це можливість реалізуватися та спробувати себе в чомусь значно іншому. Це віконечко до дорослого життя, де багато що потребує уваги, зусиль та праці. Міжнародне волонтерство — шлях до зміцнення контактів з іншими країнами, людьми та менталітетами;
• це колосальний досвід, який приносить реальну користь суспільству по всьому світу;
• це досвід;
• це допомога;
• можна обмінюватися досвідом, дізнаватися погляди інших людей, які мешкають у тій чи іншій країні з різним економічним становищем, щодо покращення майбутнього;
• це чудова можливість розвитку у поєднанні з суспільною користю та обміном досвідом;
• це чудова можливість розвитку у поєднанні з суспільною користю та обміном досвідом;
• з точки зору егоїста, це багато плюсів: прокачування комунікації, навичок вирішення проблем, іноземної мови, своєї ерудиції, самостійності. Найчастіше йдеться про вихід із зони комфорту. А з іншого боку, треба робити корисні речі для людства;
• це розширює горизонти свідомості та розуміння самого себе;
• лише разом ми досягнемо спільної мети;
• це стресова ситуація, нові знайомства, розширення світогляду, гарний пунктик у резюме врешті-решт.

Не варто, бо
• за це не платять;
• це марнування часу.

Зміни — це просто, якщо діяти. Ми можемо називати цей процес волонтерством, альтруїзмом або ж залишити безіменним. Можемо вкладати глибокий сенс або ж зробити ненав’язливою рутиною. Можемо переінакшувати доти, доки вже заїжджене «почни з себе» не залишатиме присмаку стереотипів у тих, хто це чує. Врешті, волонтерство — це про стиль життя, бачення світу, менталітет, якщо бажаєте. Про проблеми, які не можуть не турбувати. І нині, у період боротьби з Covid-19 світ вчиться жити саме за такими законами. Бо допомагати — це круто.

Олександра Буленок

Випуск 1