Випуск 1!

Ініціативність та щирість, що змінили мою школу

Привіт! Мене звати Андрій. Я навчаюся в 10 класі Городище-Пустоварівської середньої школи. І я хочу розказати історію про те, як ініціативність та щирість можуть творити зміни!

Цього року на моїй паралелі виникла проблема — непорозуміння між вчителями, учнями та батьками. Учні почали виходити за межі дозволеного. Було очевидно, що вони не замислювалися над своїми вчинками, не думали про те, як спілкуються з однолітками й дорослими: часто грубили вчителям, сварилися між собою, як поводять себе у школі та у вільний час.

Мені та ще декільком учня мого класу захотілося розв’язати цю проблему — налагодити взаєморозуміння між учнями та батьками, між учнями та вчителями.

Так складається, що в сучасному світі всі користуються гаджетами й Інтернетом. У результаті — батьки мало спілкуються зі своїми дітьми, не цікавляться їхнім життям, особливо шкільним. Без батьківської допомоги вчителеві важко впливати на учнів, та й діти мають велику потребу у спілкуванні з батьками, прагнуть відчути їхню підтримку у навчанні й особистому житті.

Ми, порадившись зі шкільною адміністрацією, вирішили, що проблему розв’язати шляхом тренінгу для учнів, вчителів та батьків. Спочатку ми думали, що тренінг буде проводити шкільне самоврядування, але щоб більше вплинути на свідомість учнів і батьків, було вирішено, що тренінг проведе дирекція школи. І як виявилося, це було правильне рішення, тим паче, що ми були залучені до його організації!

В умовах карантину і зайнятості батьків робити це на загальношкільному рівні було неможливо, тому тренінг кожен клас проходив окремо. До того ж так учням було комфортніше, вони мали змогу щиро та відверто говорити про ті проблеми, які їх хвилюють.

Тож, у чому ж була суть тренінгу? У спокійній атмосфері за допомогою діалогу на рівних ми спробували обговорити ті претензії, що вчителі, батьки та учні мали один до одного. Ми зробили це в такій формі:
  • Спершу в групах ми напрацьовували спільне бачення того, що ми хочемо змінити у спілкуванні один з одним, формували бачення ідеальних стосунків.
  • Потім ми ділилися своїми напрацюваннями з рештою учасників тренінгу. Це можна зробити, виписавши риси ідеальних образів учнів, батьків та вчителів на ватмані, наприклад.
  • Наостанок ми зібрали до купи всі висловлені побажання і зафіксували їх кольоровими маркерами на одному ватмані. Він став нашою пам’яткою якісного і ефективного спілкування.

У результаті такого тренінгу учні та вчителі мають змогу примиритися і забути про старі конфлікти та суперечки. А батьки багато нового і неочікуваного почули від своїх дітей, відкрили для себе їх з граней, яких не помічали раніше.

Якщо, читаючи цей текст, ви думали про проблему у своїй школі, будьте сміливими та ініціативними, запропонуйте спосіб її розв’язання. Будь те щирими, щоб всі претензії, питання, проблеми не замовчувати, а обговорювати! Тільки разом можна все змінити в ліпшу сторону.

Андрій Штика

Випуск 4