Випуск 1!

Творча криза і що з нею робити

Думаю, що багато змінотворців стикалися з явищем творчої кризи, з втратою натхнення, мотивації та здатності творити. Цей стан не може не лякати, адже під час творчої кризи набридає власна діяльність і виникає страх перед чимось новим. Ти перестаєш отримувати задоволення від того, що робиш, сумніваєшся у всьому, та не розумієш, як це змінити.

Часто творча криза заганяє людей у депресивні настрої та апатію, та ми маємо визнати, що творча криза — це явище, з яким багато хто стикається на певному етапі життя. Будь-яка криза є важливою частиною нашого життя, бо завжди дає можливість росту. Вона стає періодом пошуку і народження нових форм та ідей, тому нам варто спробувати навчитися з нею працювати.

Почати треба з розуміння причин. Існує чотири основні групи явищ, які можуть спричинити творчий блок:
  • Блок спостережень: перешкоди, які заважають побачити проблему або знайти її розв’язання.
  • Екологічний блок: проблеми, спричинені вашою культурою та вашим найближчим оточенням (клієнти чи родина; особисті проблеми)
  • Емоційний блок: перешкоди, які заважають формувати та висловлювати ідеї; перевтома, рутинність.
  • Інтелектуальний блок: проблеми зі стратегією, переконанням та вираженням поглядів.

У залежності від походження кризи, можна підібрати спосіб виходу з неї: відпочинок, допомога спеціаліста, зміна фокусу діяльності, нові хобі тощо. Окрім цього, я попросила кількох експертів поділитися досвідом переживання творчої кризи та порадами щодо виходу з неї.

Почесний професор історії Бард Коледжу, Геннадій Шкляревський розповів про те, чому може виникати творча криза, та як він з нею справляється:
Акт творчості — це об’єднання відмінностей. Це може бути незгода зі співрозмовником або з твердженнями в книгах/статтях. Це можуть бути нові художні форми в живописі, літературі або музиці. Та наше завдання в будь-якому разі створити нові і широкі рамки, які б вміщували б і наші погляди і погляди інших людей, як окремі випадки. Наша збентеженість при цьому неминуча, але вона тимчасова. Я її теж відчуваю періодично і мій спосіб з нею справлятися — це прийняти оптимістичну перспективу, тобто — перспективу наполовину повної склянки. Я знаю, що, незважаючи на деяке екзистенційне відчуття (“а що, якщо я цю збентеженість не подолаю?”), що є певною емоційною реакцією моменту, я знаю, що цей стан мине і з’явиться нове бачення, нове рішення і нова, більш глибока ясність. Тому я продовжую будувати нові рамки творіння.

Анна Зайцева, казкотерепаветка, збиралася видавати власну збірку казок. На етапі підготовки макету виникли проблеми, які перетягнули на себе усю увагу та усі думки авторки, з'явився страх. Анна протягом року не могла писати: «Цей страх, як удав, що охоплює тебе», — розповідає Анна.
Згодом Анна потрапила на курс боротьби зі страхами, ідентифікувала свій страх, і активізувала роботу над книжкою, що успішно була видана за декілька місяців. Маючи такий досвід, Анна радить наступне:
1) Усвідомити свій стан. Визнати, що у тебе творча криза. Інакше ви залишитесь у підвішеному стані та не зможете розв'язати проблему.
2) Ідентифікувати емоції та зрозуміти, які емоції хотілось би відчувати.
3) Зайняти позицію спостерігача, задати собі питання: «Що станеться, якщо заплановане мною не здійсниться?», «Що я можу зробити прямо зараз, що б це здійснилося?»
4) Робити маленькі кроки до своєї мети, не ставити жорстокі обмеження/дедлайни.

Тарас Нестеренко, психолог, розповідає:
Криза — це перехід на новий рівень розвитку. У момент творчої кризи людина може переживати перевтому та переосмислювати своє життя або усвідомлювати, що займаються не своєю справою.
Коли я працював держслужбовцем, бо мені було нав‘язано, що це класно, стабільно та престижно, я зрозумів, що реалізую не свої амбіції. В момент кризи я звільнився, почав працювати консультантом у центрі реабілітації наркозалежних та паралельно вчився на психолога. Надалі траплялися й затяжні кризи. Тоді я звертався до психолога. Також можу запропонувати провести тест на чесність з собою — виписати свої бажання та чесно відповісти на питання «Це моє бажання чи нав‘язане кимось?». Бажання можуть бути нав’язані або саботовані психікою, що проявляється в апатії, ліні, прокрастинації.

Криза, що виникає у людей творчої професії — це потреба у підживленні енергією. Проявом творчої кризи є наявність бажання, ідей, але відсутність енергії для цього. Тут рекомендую змінювати фокус: працюючи над проєктами, брати декілька, щоб у разі виникнення глухого куту з одним, можна було перемикнутися на інший, бо з часом наше бажання та запал перегортають.

Думаю, тепер творча криза буде викликати менше переляку та максимально сприяти вашому розвитку та вдосконаленню!

Олександра Джус

Випуск 4