Нотатка #4, березень 2020
В Китаї пройшло практично 2 місяці карантину. На кінець березня, вже дня три, як на першому поверсі нашого будинку працює чіфанька. Ах, так, — "чи фан", це дослівно — "їм їжу". Ну, не в кожній мові це звучить як тавтологія. Звідси й "чіфанька".
За пропозицію поїсти не вдома Цзя Лі мене днями мало "не відпинав" прямо на вулиці. Знав би він, що до того я вже навіть встигла в ресторані побувати. Не те, щоб мене в цей час дуже туди тягнуло, але то було "корисне знайомство", і я не змогла відмовитися від запрошення.
Загалом, життя налагоджується. На вулицях зрідка, але можна навіть бачити людей без масок.
А це замальовка з "чіфанькі", де подають суп-конструктор. Для нього потрібно набрати в миску потрібну кількість заздалегідь вже нарізаних овочів, тофу, локшини й водоростей. Те, що вибереш зважать і зварять хвилин за десять. Найсимпатичніше в цьому супі — коріння лотоса, порізані кружальцями. А на смак вони — щось середнє між сирою картоплею і капустою.